-
1 справа
I ж1) (робота, заняття) work, business2) (коло питань, сфера інтересів) affair, concern, businessторговельні справи — dealings, business
втручатися не в свою справу — to interfere in other people's affairs, to stick one's nose into smb.'s business
3) тк. одн. ( мета діяльності) cause4) ( діяння) deed, actчорна справа — dirty deed, crime, black deed
5) мн.справи покращуються — things are improving; фіг. the mercury is rising
6) ( питання) matter, pointлегка справа — easy matter, child's play
7) юр. caseпорушувати справу (проти кого-небудь) — to bring an action against smb., to take institute proceedings against smb.
8) канц. ( папка з документами) file, folder, dossier9) (спеціальність, професія) occupation; concernавтомобільна справа — motoring, automobile business
бухгалтерська справа — accountancy, accounting
10)як ваші справи? — how goes the world with you?, how are you getting on?
в чому справа? — what is the matter?; what's the game?; ( при скрутному становищі) what's the trouble?; (у суперечці, сварці) what's cooking?, what's the row?
не в цьому справа — that is not the question; it is not the case; that's not the point
справа в тому, що — the fact (the point, the question, the thing, the truth) is that
мати справу (з кимсь) — to deal ( with), to have dealings ( with)
II присл. див. праворучпропаща справа — bad job, a lost cause, hopeless undertaking
-
2 snip
1. n1) надріз, розріз2) обрізок, кусок, клапоть3) маленький шматочок (чогось)4) розм., знев. чоловічок, миршавець5) розм. кравчик6) розм. вірна справа, вірний шанс7) розм. проста (нікчемна) робота; пуста справа8) pl розм. наручники9) розм. обдурювання, обман10) частка, частина11) рідк. світла пляма на морді коня2. v1) різати ножицями; відрізати ножицями; (відразу) відчикрижити; чикати; шматувати2) відрізати, відкраювати3) розм. красти, тягти, цупити4) розм. накинутися, обрізати (когось)5) заст. хапати, братиsnip off — відрізати, відкраяти (ножицями тощо)
* * *I [snip] n1) надріз, розріз2) обрізок, шматок, клаптик; маленький шматочок ( чого-небудь)3) чоловічок, нікчема, миршавець4) cл. вірна справа, вірний шанс5) cл. дріб'язкова робота, нікчемна справа6) pl; cл. наручники7) cл. обман8) cл. вигідна покупка; покупка по дешевціII [snip] v1) різати швидким рухом ножиць; разом відрізати, відкромсати ножицями; чикрижити, кромсати2) відрізати, відчикрижити ( snip off)3) cл. красти -
3 пустячный
Пустяковый пустий, пустяковиний, (ничтожный) нікчемний, (незначительный) незначний, неважний, аби-який, сякий-такий, (маленький) дрібний. [Я пам'ятаю все, все до найменшого, незначного, пустого (Ворон.). Сяка-така напасть, та спати не дасть (Ном.)]. -ковое дело - пуста справа, пусте діло. -тячный человек - пуста людина, (ничтожный) нікчемна людина.* * *см. пустяковый -
4 inanity
n1) пустота; беззмістовність, порожнеча; легковажність2) звич. pl дурість, безглуздість3) безглузде зауваження; марна справа* * *[i'nʒniti]n1) порожнеча; беззмістовність; легковажність; поверховість2) pl дурість, безглуздість3) дурне зауваження; пуста справа -
5 пустий
1) ( порожній) empty; inane, void; ( порожнистий) hollow; ( незайнятий) vacant2) ( безлюдний) empty; deserted3) ( беззмістовний - про стиль) jejune; ( про розмову) idle; (про характер, слова) shallow; ( легковажний - про спосіб життя) futile, frivolous; (дріб'язковий, незначний) trifling, peddling, trivial, futile; ( несерйозний) windy; ( даремний) vain4) комп.пустий носій — blank medium, empty medium
пустий оператор — blank statement, dummy statement, null statement
пустий список — empty list, null list
5) -
6 joke
1. n1) жарт, дотеп; смішний випадок2) об'єкт жартів, посміховище2. v1) жартувати* * *I n1) анекдот, жарт, дотеп; смішний випадок2) об'єкт жартів, посміховище3) пуста справа, дрібницяII v1) жартувати; говорити дотепи, глузувати2) дражнити -
7 inanity
[i'nʒniti]n1) порожнеча; беззмістовність; легковажність; поверховість2) pl дурість, безглуздість3) дурне зауваження; пуста справа -
8 joke
I n1) анекдот, жарт, дотеп; смішний випадок2) об'єкт жартів, посміховище3) пуста справа, дрібницяII v1) жартувати; говорити дотепи, глузувати2) дражнити -
9 невеликий
1) (не выдающийся) невеликий. -кий человек - невелика людина;2) -кий и Невелик - невеликий; см. Небольшой. [Невелику й небагату чоловік поставив хату (Щог.)]. -лик кто, -лико что - невеликий хто, невелике що, (не больно велик, -ко) не який, не яке, не надто великий, -ке. [На рік надія не яка (М. Макар.)]. -лика беда - а) невелика (мала, не яка, аби-яка) біда: б) (пустяки) дарма, байдуже, дурниця. -лико(е) дело - а) невелика (неважное: незначна, пустячное: пуста) справа; б) (о человеке) невелике цабе, невелика маця (моція). -лик ростом - невисокий (невеликий) на зріст.* * *невели́кий\невеликий к ро́стом — невели́кого зро́сту, невели́кий на зріст
-
10 пустяк
обычно во мн. Пустяки дурниця, (ничто) марниця, (мелочь) дрібниця, абищиця, мала річ, (зап.) фрашки (-шок), (пустое) пусте (-того), байка; (ум.) дурничка, дрібничка; срв. Вздор, Мелочь. [Але нащо-ж вимагати, щоб я згинув за дурницю? (Сам.). А що Зінька взято до тюрми, то то дурниця: подержать та й випустять (Грінч.). Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Сам.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Марниця, братіку! (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.). Хоча люди дещо про дівера і верзуть, та то пусте (Кониськ.). Але що там, усе байка, коби лиш гроші (Франко). Посаг, скарби все то фрашки (Гол.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.)]. Говорить -ки (вздор) - дурниці правити, плести, провадити, говорити пусте, провадити не знать-що, (болтать) базікати, теревенити; см. Вздор, Пустословить. [Покинь плести дурниці: тут час не жде (Грінч.)]. Наговорил -ков - наплів дурниць, (небылиц, врак) наказав на вербі груш, наказав три мішки гречаної вовни. Не верь: всё это -ки - не вір: усе це дурниця, усе це пусте. Заниматься -ками - бавитись дурницею, -ницяки, пустим. Обращать внимание на - ки - звертати увагу на дурницю (дурниці). Спорить о -ках - сперечатися, змагатися за дурницю, за пусте. Поссориться из-за -ков - посваритися за дурницю, за що-будь; за масляні вишкварки не помиритись (Номис). Началось с -ков - почалось з пустого, з дурниці зайшло. Всякий -стяк - кожна дурниця (дрібниця), леда-що (р. леда-чого). -ки (о вещах: мелочь) - дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фрашки (зап.). [I дзеркала - нема й тії дрібниці (пустяка) (Грінч.)]. -ки (самая малость) - трішки, трішечки, крапелька, дрібка, марниця. [Марницю заробив (Л. Укр.). Дрібку того часу маю (Франко)]. -ки (нетрудно) - пусте діло (М. Лев.), (зап.) фрашки, (диал.) шаль. [Якби не пісок, то-б шаль довезти дуба (Леб. п.)]. -стяк-дело - пуста справа, пусте діло, (зап.) фрашки. -ки (пустое)! - пусте! (ничего) дарма! Это, брат, не -ки - це, братіку, не пусте, не дурниця, (не шутки) не переливки; це тобі, брат(е), не жарти.* * *1) ( мелочь) дрібни́ця; ( ничтожный факт) дурни́ця2) ( не представляющая ценности вещь) дрібни́чка3)пустяки́ — (мн. в знач. сказ.: не стоит обращать внимания) пусте́, ба́йдуже и байду́же, дарма́, да́рма, да́рмо
-
11 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
12 чап-чара
чап-чара1. совершенно голый, нагой, не имеющий одежды, волос и т. дЧап-чара могыр совершенно голое тело;
чап-чара вуй совершенно лысая голова.
Ялпаев гын упшым упшалын, гимнастёркым чиен, а йолжо – чап-чара. «Ончыко» Ялпаев же надел шапку, одел гимнастёрку, а ноги – совершенно голые.
Арысланын игыже чап-чара лиеш, но садак арысланиге маналтеш. А. Зайникаев. У орла птенец бывает совершенно голым, но всё равно называется орлёнком.
2. совершенно голый, пустой, без наличия растительности, вещей и т. дПурлаште пӱнчер гӱжлен шога. Шолаште чап-чара вер. А. Эрыкан. Справа гудит сосняк. Слева совершенно голое место.
Лач сцене чап-чара, коклан кино, концерт толеш. В. Колумб. Только сцена совершенно пуста, иногда кино, концерт бывает.
3. перен. совершенно голый, неимущий; нищий, без ничего(Пожар лиеш гын) Маланья Никифоровна, Марфута чап-чара кодыт. «Ончыко» Если будет пожар, то Маланья Никифоровна, Марфута останутся без ничего.
Ынде, эргым, кодым чап-чара, вольык, шурно, пого пытыш ялт. Я. Ялкайн. Теперь, сынок, остался я совершенно нищим, всё пропало – скотина, хлеба, имущество.
-
13 чап-чара
1. совершенно голый, нагой, не имеющий одежды, волос и т. д. Чап-чара могыр совершенно голое тело; чап-чара вуй совершенно лысая голова.□ Ялпаев гын упшым упшалын, гимнастёркым чиен, а йолжо – чап-чара. «Ончыко». Ялпаев же надел шапку, одел гимнастерку, а ноги – совершенно голые. Арысланын игыже чап-чара лиеш, но садак арысланиге маналтеш. А. Зайникаев. У орла птенец бывает совершенно голым, но всё равно называется орлёнком.2. совершенно голый, пустой, без наличия растительности, вещей и т. д. Пурлаште пӱнчер гӱжлен шога. Шолаште чап-чара вер. А. Эрыкан. Справа гудит сосняк. Слева совершенно голое место. Лач сцене чап-чара, коклан кино, концерт толеш. В. Колумб. Только сцена совершенно пуста, иногда кино, концерт бывает.3. перен. совершенно голый, неимущий; нищий, без ничего. (Пожар лиеш гын) Маланья Никифоровна, Марфута чап-чара кодыт. «Ончыко». Если будет пожар, то Маланья Никифоровна, Марфута останутся без ничего. Ынде, эргым, кодым чап-чара, вольык, шурно, пого пытыш ялт. Я. Ялкайн. Теперь, сынок, остался я совершенно нищим, всё пропало – скотина, хлеба, имущество.Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > чап-чара
См. также в других словарях:
Дебогорий-Мокриевич, Владимир Карпович — Дебогорий Мокриевич В. К. [(1848 1926). Автобиография написана в марте 1926 г. в Болгарии.] Родился я 12 мая 1848 г. недоноском, семимесячником, так что мать, по ее рассказам, долгое время держала меня в вате. Развивался я необыкновенно медленно … Большая биографическая энциклопедия
Франция — I (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Франция* — (France, Frankreich). Расположение, границы, пространство. С севера Ф. омывает Немецкое море и Ла Манш, с запада Атлантический океан, с юго востока Средиземное море; на северо востоке она граничит с Бельгией, Люксембургом и Германией, на востоке… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
FIFO — У этого термина существуют и другие значения, см. FIFO и LIFO. FIFO планировщик проц … Википедия
FIFO (информатика) — У этого термина существуют и другие значения, см. FIFO. FIFO акроним First In, First Out («первым пришёл первым ушёл», англ. ), абстрактное понятие в способах организации и манипулирования данными относительно времени и приоритетов. Это… … Википедия
КИШЕЧНИК — КИШЕЧНИК. Сравнительно анатомические данные. Кишечник (enteron) представляет собой б. или м. длинную трубку, начинающуюся ротовым отверстием на переднем конце тела (обычно с брюшной стороны) и кончающуюся у большинства животных особым, анальным… … Большая медицинская энциклопедия
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА — ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА. Содержание: , ,, Эмбриология и сравнительная анатомия .... 400 Анатомия и гистология.............401 Язва Д. к.....................407 Патогенез и этиология...........408 Симптоматология и клинич. формы . . . . 411… … Большая медицинская энциклопедия
Александр Лукашенко — (Alexander Lukashenko) Александр Лукашенко это известный политический деятель, первый и единственный президент Республики Беларусь Президент Беларуси Александр Григорьевич Лукашенко, биография Лукашенко, политическая карьера Александра Лукашенко … Энциклопедия инвестора
Го — Традиционная доска для го (гобан) деревянная, с нарисованными линиями. Камни имеют линзообразную форму; соседние камни почти касаются друг друга … Википедия
ПРЯМАЯ КИШКА — ПРЯМАЯ КИШКА. Содержание: I. Анатомия..................... 590 II. Методы исследования заднего прохода и п. к. 5 98 III. Патология П. к.................. 599 I. Анатомия. Прямая кишка (rectum) представляет собой конечный отдел кишечника; она… … Большая медицинская энциклопедия
Хэйан — 1) (кё) столица Японии с 794 по 1868 г., ныне город Киото. Для строительства столичного города была выбрана деревня Уда уезда Кадоно, дважды осмотренная в 792 г. императором Камму. В следующем году начались строительные работы, а 22 числа 10… … Вся Япония
